Правила гри в настільний теніс: подача, рахунок, інвентар

Партія грається до 11 очок. Якщо рахунок стає 10:10, гра триває до різниці у 2 очки — 12:10, 13:11 і так далі, поки хтось не відірветься на два.

Матч складається з непарної кількості партій: до 3 перемог (best of 5) на аматорських змаганнях або до 4 (best of 7) на професійних. Хто першим виграє потрібну кількість партій, перемагає у матчі.

Перед грою жеребкуванням визначають, хто подаватиме першим (часто підкидають ребром ракетку або монету). Переможець вибирає: подавати, приймати або сторону столу. Після кожної партії гравці міняються сторонами, а у вирішальній партії — ще й тоді, коли хтось першим набирає 5 очок.

Подача починається з відкритої долоні: м'яч лежить на розкритій нерухомій долоні вільної руки за задньою лінією столу. Потім його підкидають майже вертикально вгору без обертання щонайменше на 16 см і б'ють, коли він падає — не з долоні, а вже в повітрі.

Ключова вимога — видимість. З моменту підкидання й до удару м'яч має бути видимим супернику: ховати його за долонею, передпліччям чи тілом заборонено. Саме це на аматорських турнірах порушують найчастіше.

У одиночній грі поданий м'яч спершу вдаряється об вашу половину, перелітає сітку й може впасти в будь-яку точку половини суперника. У парній — подача завжди по діагоналі: з правого квадрата подавача в правий квадрат приймаючого. Якщо під час подачі м'яч зачепив сітку й усе одно перелетів правильно — подачу переграють (це «let»), і таких перезачепів може бути скільки завгодно.

Після подачі суперники по черзі відбивають м'яч так, щоб він щоразу перелітав сітку й ударявся об половину суперника. М'яч має вдаритися об ваш бік лише один раз — грати з льоту (ударяти до відскоку на своїй половині) заборонено, це програш очка.

Ви програєте розіграш, якщо: не перебили м'яч на бік суперника, м'яч двічі підстрибнув на вашій половині, ви торкнулися ігрової поверхні вільною рукою, зрушили стіл або торкнулися сітки, чи вдарили м'яч двічі поспіль. Якщо ж м'яч під час гри зачепив сітку й перелетів — гра триває, це не помилка.

Очко зараховують після кожного розіграшу — «переграшів» без очок у настільному тенісі немає, окрім ситуації «let» на подачі та зупинки гри суддею.

Стандарт ITTF задає точні розміри інвентарю. Для гри вдома врахуйте ще приблизно 1,5 метра вільного місця з кожного боку столу — інакше не буде де розігнатися на відкатах.

Ракетка складається з дерев'яної основи й наклеєних накладок. За правилами одна сторона накладки має бути яскраво-червоною, інша — чорною, обидві матові. Це зроблено, щоб суперник бачив, якою стороною ви граєте (гладкою чи шипами), адже вони по-різному крутять м'яч.

М'яч — 40 мм у діаметрі, вагою 2,7 г, білий або оранжевий, з пластику (сучасні м'ячі 40+). Тренувальні маркують однією зіркою, змагальні — трьома (★★★): вони точніші за формою й відскоком. Розмір самої основи ракетки й товщину накладок правила не обмежують — тут вибір під ваш стиль.

У парі партнери б'ють по м'ячу строго по черзі — навіть якщо один із них стоїть зручніше. Пропустив свій удар або вдарив двічі поспіль зі своєю парою — програш очка.

Подача завжди йде по діагоналі, з правого квадрата в правий. Після кожної зміни подачі змінюється й порядок: той, хто приймав, стає подавачем, а приймати починає його партнер. За цим на початку легко заплутатися, тож перед грою домовтеся про черговість.

Кожен гравець (або пара) має право на один тайм-аут до 1 хвилини за весь матч — зазвичай його беруть, щоб збити темп суперника. Між партіями дозволена перерва до 1 хвилини.

Витирати руки й обличчя рушником можна не будь-коли, а після кожних 6 набраних очок (6:2, 10:8 тощо) і на зміні сторін. Це не формальність: піт на руці впливає на хват і подачу.

Якщо партія затягується понад 10 хвилин і при цьому набрано менше ніж 18 очок, вмикається система прискорення (expedite). Її також можна ввести раніше за спільною згодою гравців.

Після цього подача переходить після кожного очка, а головне — якщо приймаючий зробить 13 правильних відбивань поспіль, він виграє очко. Це змушує подавача атакувати, а не тягнути час. Правило рідко трапляється в аматорів, але знати його корисно.

Найпоширеніше — неправильна подача: низьке підкидання (менше 16 см), обертання при підкиданні або схований за рукою м'яч. Суддя зарахує це як програне очко, навіть якщо подача вийшла вдалою.

Далі за списком: торкання столу вільною рукою, гра з льоту до відскоку на своїй половині, подвійний удар і зрушений стіл. Окремо — плутанина з черговістю подач у парі. Ці дрібниці не впливають на техніку, але легко коштують матчу на першому ж турнірі, тож варто відпрацювати їх заздалегідь.